⎯ Чи ви маєте інші сигнали, котрі можна грати?
⎯ Так, маю.
⎯ Це було до похорон, так?
⎯ Так, так!
⎯ А що буде тепер?
⎯ А тепер.
⎯ Ще щось інше, якщо маєте. Чи був для похорон тільки один сигнал?
⎯ Нє!
⎯ Давайте ще!
Грає на трембіті.
⎯ А ще щось? який сигнал? Коли виносять з хати? інший? а що це буде? добре, будь ласка!
Грає на трембіті.
⎯ Дуже дякуєм!
⎯ В яких випадках гуцули використовують трембіту?
⎯ В нас використовують трембіти, як помре. Приходять тоді ґазди, аби ми йшли там грати.
⎯ Тільки на похоронах, так?
⎯ Тільки на похоронах.
⎯ Тільки. Добре. Як ви, як ви починали грати? як вчилися грати?
⎯ Ми літували на полонинах з хлопців малих. І там була трембіта. Та й у свобідний час ми трембіту в руки, і несемся так! і так навчилися. Стали вже молодиками, вже виросли. Ми трембітали полонинами, і так ми, начали нас брати до тіх, хто помре. Приходіт, просіт, платє гроші, аби йти трембітати. Нашо тії трембіти? Трембіта, в нас села розкидані по горах, хата від хати далеко. Ніхто не знає, шо тут хтось умер, а чує сигнал трембіт, і вже питають один у другого ⎯ а хто помер? бо чути трембіту. І за оце от це такий сигнал на похорони.
⎯ Які сигнали має трембіта? чи вони якось називаються? чи просто кажуть так?
⎯ Вона має сигнал по вмерлому ігра, вмерло іграють, то хтось умер. А то, якшо грається весело, то це люди знають, хто розуміє, та й зна, шо це ніхто не помер.
⎯ А знаєте, ви грали три різні мелодії похорон, три мелодії там. Чому існує три? це означає, коли користаєте, як різниця між ними?
⎯ Це три, бо, як виносять з хати помершого, раз! а друге, як уже берут на плечі до гробу.
⎯ А третій?
⎯ А третій вже в дорозі. Як ідемо дорогою.
⎯ Чи є спеціальна мелодія, коли ви граєте над гробом, над домовиною?
⎯ Є! є!
⎯ Але не грали тепер, так?
⎯ Грали тої, послідньої.
⎯ А який знак, який сигнал, коли ви тільки кажете людям, що хтось помер?
⎯ Сигнал це перший той.
⎯ Перший той, добре. А як ґазда попросить? що він, приходить до вас? як це буває, шо ви йдете на похорони?
⎯ Приходить до нас та й просить ⎯ будьте добрі, померла жінка, чи там чоловік, чи хто, син. Прийдіть трембітати. Та й ми туди йдемо, трембітаєм.
⎯ Він прийде до одного з вас, і ви шукаєте другого трембітаря?
⎯ Ми вже шукаємо, так. А шо як ми на пару два, то ми вже знаємо, один до одного прийде, та й вже йдемо.
⎯ Ви маєте трошки оплати від того? це означає, що люди дають пара грошей?
⎯ Плати гроші, плати гроші! як теперечки 50 рублів оно за сутку. Та й сьогодні надвечір ми приходимо о годині 5-й, 6-й, а завтра хоронєт. То ж це ми сутку відбуваємо там, нам платять 50 рублів одному, а обом 100 рублів. Та й їсти дают.
⎯ А ґазда приходить відразу, як хтось помре, чи це означає шо?
⎯ Відразу, відразу!
⎯ Ви відразу трембітуєте від своєї, наприклад, хати, чи від його?
⎯ Від його! від свої ні! до нього йдемо.
⎯ Трошки раніше були у вас інші сигнали? це означає, коли, коли прийшов медведь, або яничари, уже інші?
⎯ Ні, ні, ні! не грає ніхто на це.
⎯ Чи існують інші сигнали тепер? чи тільки на похорон?
⎯ Ше існує і на те, на концертах. Ми ходимо й концерти, ходили, вже не ходимо, а ходили концертами. На концерті вже веселої.
⎯ А що ви трембітите на концертах?
⎯ Шо трембічимо?
⎯ Так!
⎯ Веселої! антисігнал!
⎯ Від кого ви його вчите? чи ви його знали раніше?
⎯ Знали, самі навчилися, коли ми тє ходіли в Різдво, тоже з трембіти треба сигнал інший.
⎯ І на концертах ви користуєте ті колядницькі? чи які?
⎯ Ні! концертні.
⎯ Концертні. Але бачите, не були концерти, там були тільки колядки і похоронні раньше?
⎯ Так-так-так!
⎯ А це означає, звідки концертні сигнали?
⎯ Ну, то це такеє, значить, так називається, шо весело, веселої. Саме, саме, це ніхто не учив.
⎯ Це трембіта, це ваші сигнали?
⎯ Це сигнал, в трембіти аби був сигнал.
⎯ А де на концертах ви виступали?
⎯ Та і в Москві був.
⎯ І в Івано-Франківську?
⎯ В Івано-Франківському, Рахові, у Делятині, у Беркутів, у Косові, в Кутах, Коломиї, Верховині. То ми були, я був майже молодий, то приходили. Тепер уже нє в моді.
⎯ А коли ви починали грати на концертах? коли це було?
⎯ Перший раз?
⎯ Да.
⎯ Трембіта так концерти начинають.
⎯ А! ви відкриваєте?
⎯ Да, на відкритіє.
⎯ Але ж в вашому житті коли це було? це означає 30 років тому? коли? коли це було, коли починали трембітати?
⎯ Я розумію, я розумію. Це тоді, це ми не запам’ятали, якого року. Але за радянської влади.
⎯ А на виборах ви не трембітали? на вибори не кликали, ні?
⎯ Ні! не було.
⎯ Як ви знали, що треба іти на концерт грати? хто приходив до вас?
⎯ Приходив розпоряжающий концертом. Хто його організовував, хто йде наперед до цього концерту, той приходив за нами, нам наче оповістили. А ми дали слово, шо ми підемо, і нам за це платили гроші.
⎯ Скільки платили?
⎯ Платили по 50 рублів, по мішкові муки, де по 100 рублів. Як які. Так, як ми їхали в Москву, то нам дали по 100 рублів на дорогу, і ми туда поїхали. А коли ми їхали назад, то ще по 100 дали.
⎯ Скажіть, будь ласка, а трембітарі, вони завжди грають на пару? це означає в парі? вдвох, так? чи часом втрьох?
⎯ Може бути й 3, може бути й 4. Але більше 2.
⎯ Один не може грати, да?
⎯ Один то то такеє! яка то гра!
⎯ І люди, котрі грають в парі, вдвох, вони грають дуже довго разом? це означає, шо це пара на життя?
⎯ Це означає так, шо пів годину 10 минут, 5 минут, 10 минут поіграли, бо вони не гонні. То не гонні стало дути.
⎯ А чи ви граєте разом все життя зазвичай, Степан Васильович?
⎯ Ми разом.
⎯ Чи ви маєте ще інколи інших напарників?
⎯ Тепер уже є, бо Гаврило не годен, так уже є другий.
⎯ А раніше ви грали тільки вдвох?
⎯ Тільки вдвох.
⎯ А ми бачили там фотокарточку, шо Гаврило грає із іншим.
⎯ То на концерті. То на концерті.
⎯ А на похорон тільки ви разом?
⎯ Ні, було, було, шо грав із цим, Остафійчуком. А я іграв з ним, да.
