– Скажіть, пожалуста, чи велика у вас була сім’я, в якой ви роділіся?
М.Ф.: 8 нас було.
– Це були батьки?
М.Ф.: Батьки, да, нас восьмеро й батько й мати.
– Разом з батьками, да?
М.Ф.: 10 з батьками.
– З батьками 10. Це були і хлопці, і дівчата?
М.Ф.: Дівчата були, й 2 хлопця.
– 2 хлопця, 2 брата і 6 сестер. А ви помніте мамину фамілію дєвічу?
М.Ф.: Помню.
– А як її фамілія?
М.Ф.: Нечай.
– Нечай. А бабусі? мо й бабусі помнітє?
М.Ф.: Нє.
– А не помнітє ви, не були якихось причин, по которим люді у 30-є, 40-є годи мінялі фамілії?
М.Ф.: Чом нє, помню, було, в нас було, жиди в нас мінялі фамілії, ви ж знаєтє.
– Я того не знаю! Так це ще у тоє время, да?
М.Ф.: Да, в наше время то, коли колхоз строїли.
– Во время колхозов, вони мінялі на украінські?
М.Ф.: Імена мінялі й фамілії, да.
– А як називався куток, на которому жила ваша сім’я в сєлє?
М.Ф.: Куток в сєлє, ну Центр сєла.
– Центр, так і називався Центр?
М.Ф.: Центр села.
– А ще якії булі кутки?
М.Ф.: Перекоп, і кутки по насєлєнію щиталися, в нас село щиталося, а в них Перекоп.
– І больш других не помніте?
М.Ф.: Нє.
– То вся ваша сім’я жила в одной хаті, пока не порозженівалісь?
М.Ф.: Старші пошли служить з 12 лєт. І больше не вєрнулісь.
– Як пошлі, так і осталіся на службі на той? Це вони пошлі до когось тут у селі служить?
М.Ф.: В город.
– В город пошлі.
М.Ф.: Пошлі, і там замуж вишлі.
– Це дівчата?
М.Ф.: Двє старших. Третя тут вийшла в селі вже.
– Пока не порозходілісь, всє жилі в одной хаті? Велика хата була?
М.Ф.: Одна хата була, всі жилі. Хата шестіметрова була.
– Як у вас в сімьє розпреділялі роботу? Була робота мужська, і була женська?
М.Ф.: Ну, а як же! Мужчини на таку роботу, женщіни на таку, отдєльно всє работалі.
– В сєлє спеціалізація така була?
М.Ф.: Пралі, ткалі, всьо.
– А шо мужчини в зимнє время робілі?
М.Ф.: Молотілі, в лєс єзділі. Хто занімався, сєткі вязалі. От в нас батько занімався кожухами.
– Батько кожухи шив?
М.Ф.: Шив батька.
– А в вас в батька фамілія була такая, як у вас?
М.Ф.: Да.
– Красіві кожухи? З аплікаціями, з украшеніями?
М.Ф.: Красіві були.
– Так він сам і видєлував?
М.Ф.: Нє, не видєлував. Приїзжали з Калуги. Приїжджали сюди, і спеціально занімали хати, і там овчини робілі. З Калугі приєзжалі, і зімовалі тут.
– А в сємьє хто щитався главою, батько чи мати?
М.Ф.: Канєшно, батько.
– І грошима він розпоряжався повністю сам? Чи совєтувався із мамою?
М.Ф.: Тоді грошей було мало, не так, як тєпєр.
– А земля була в сім’ї?
М.Ф.: У батька було 2 десятіни, докупив 8, стало 10 десятін.
– А у його сестри чи брата булі його родичі такі?
М.Ф.: У брата тоже були надєли.
– Так само був, такий само був по багатству? Столькі само було землі?
М.Ф.: Нє, батько купив землі больше вже сам.
– Батько трошки багатший був?
М.Ф.: Дядько в 10-му году вмер, в нього багато нє було.
– А худобу земля тоже дєржала якуюсь?
М.Ф.: Пару коней всігда були, корова, овечки були. Велікого хазяйства ми не держалі. А в полі, посєять за сєлом на полі, виростіть.
– Всьо завісєло од землі?
М.Ф.: Од землі, а земля була багатством.
– А це батько робив кожухи, так йому заказували тії кожухи, чи він робив на продажу? ([00:04:52.11] немає звуку до [00:05:21.22])
М.Ф.: Таких було багато, занімалісь.
– Багато було таких?
М.Ф.: Да, занімалісь люді ж! ([00:05:26.11] немає звуку до [00:05:49.02])
– Ви самі бралісь?
М.Ф.: Самі! ( [00:05:53.09] немає звуку до [00:07:01.29]) І на пашню ж кому-то.
– Понятно, чи змолоть. Ну да, а землю ж треба було обробить тоже.
М.Ф.: А в 11-м году я став сиротою. Було самому старшему 12 лєт, а тому чуть мєньше. Пошол служить в 16 лєт. І в одного пана служив всьо, нє в пана, а в мужика в сєлє тут. І в того було 100 коп одного жита, на двох ціпами обмолотіть. ([00:07:33.07] немає звуку до [00:08:39.27]) Дак сколько було, столько дали. А всім крестьянам далі, з панського фонду далі, на викуп далі зємлю. ([00:08:48.04] немає звуку до [00:08:56.21]) В 9-м году, 10-м началась. ([00:08:59.14] немає звуку до [00:09:41.10]) Начинають економьтє, а тоді розплачуйтєсь. Сім’я, напрімєр, батька так 10 копєєк, дочка 10, у меня. ([00:09:51.10] немає звуку до [00:09:53.21]). Пощиталі, сколько рублєй, сколько скотіни той, а тоді платіть гроші, да.
– А за лєто не плотють, только тогда?
М.Ф.: Закончиться пастбіще, тоді гонить одін чоловік. ([00:10:07.23] немає звуку до [00:10:31.11]). Просів погнать її до кладбіща сам. ([00:10:33.05] немає звуку до [00:10:34.23]). Він туда одганяє, а ти скидаєш. Тут кнопочки. То не далеко. ([00:10:42.22] немає звуку до [00:10:46.03])
М.Ф.: Помнітє тє врємєна, когда ще ваша сємья ([00:10:50.20] немає звуку до [00:10:51.25]) не в колгоспі була. ([00:10:53.21] немає звуку до [00:12:12.03])
М.Ф.: У нас комора тут була, так шото сгорєла. ([00:12:15.22] немає звуку до [00:12:19.21]). Потом у нас дом купілі, забралі у нас. Степнячок купілі, так забралі дом. Потом разбіралі, дє ж оні. З дома вигналі, і хозяйство всьо забралі. ([00:12:32.04] немає звуку до [00:12:57.13])
[Аудіофайла немає, звірити ні з чим].
