Довга Пріська Олексіївна, 1921 р. н.

⎯ Вони рушники шили, а чи вони також ткали?
П.О.: Нє, там їм давали на рушник.
⎯ А чи вишивав там хтось ці чи малював може ікони?
П.О.: Оце то я не знаю.
⎯ Чи то взагалі його наймали?
П.О.: Наймали, Пантелеймон в селі був.
⎯ А що це означає в церкві?
П.О.: У церкві правив всігде це він, всігда це було поїду.
⎯ І він це просіння відправить?
П.О.: Да, я даю записочку таку, о, подайте граматочку, або за здравіє Пантелеймону.
⎯ І це він так?
П.О.: Там на хутора, отам понесла, там і пластиліном позамазували.
⎯ А хто реставрував?
П.О.: А в нас були такі. Як ото кажуть в Полуднівці.
⎯ Правда? я тоже чула, що кажуть.
П.О.: А то я ходила, її нема на горі, шоб ти знала.
⎯ А ще, якщо хата горить, то яку ікону виносили? якщо пожар десь траплявся?
П.О.: Окупина, а потом якось назву ше казали.
⎯ А якщо в дорогу йшли, то до кого молилися?
П.О.: “Пресвятая Богородиця, став мені помочі”.
⎯ Як ви кажете?
П.О.: “Пресвятая Богородиця, став мені помочі”.
⎯ А якщо щось хворіли, то до Пантелеймона?
П.О.: Пантелеймона Ісцелителя. Ото він і був.
⎯ А якщо дитина там щось хвора, не може ходити? або дитина не може народитися?
П.О.: То звертаться тоже треба до Бога.
⎯ До Бога?
П.О.: У церкві посовітують. Є люди ж такі, шо може до людей треба звертаться. А вобще до церкви.
⎯ Чуєте, а чи тут у вас казали так, що там часом на покуті це як би дух предків є? так як би.
П.О.: Не чула.
⎯ Не чули, такого не казали. А не знаєте, чого то лампадку запалюють перед іконами?
П.О.: Як воно вам сказать? Шо Дух Святий, коли він хотів буть.
⎯ Чуєте, а як сниться ікона, то що буде часом казали?
П.О.: Скора, нехарашо.
⎯ Чуєте, а було таке, що от, чи баба може вам казала, якщо ікони старі, то що з ними треба зробити? Ну, от що не можна вже нічо зробити. Це як міль побила, або що, то що з ними?
П.О.: Нє, нам казали, чи на воду їх. Я вже забула, я знала ото куди їх, ну оце забула. Тряпочкою тако, як ото міль била. То вже, як негодна зовсім, то де її дівать! Не можна ж топтать, ні палить не можна.
⎯ А ви тоже не чули такого, щоб обновлялися ікони?
П.О.: Ні.
⎯ Добре.
П.О.: “Одімкнуть, бо Ангели ведуть. Матір Божа впереді, а я позаді. Матір Божій та й мені. Матір Божій благополучія і удачі і мені” Я осьо своїм кажу, вони їдуть де, то я кажу. То я не дуже слухаю, а дочка слухає.
Чоловік ⎯ Було далеко їздить, то замічали.
П.О.: “Матір Божа впереді, а я позаді. Матір Божій благополучія, і мені”. А потом, як я лежала в лікарні, це тоже я так знаю. “Ангели Хранителі, Ангели Спасителі! Храніть моє тіло і душу в полі, в дорозі і вдома”. Не ця. “Лягаю я спати, коло мене Божая Мати”. Ото “Хрестом хрестюсь і молюсь, Хрест простеляю і лягаю. Ангелів призиваю ⎯ Ангели Хранителі! Ангели Спасителі! Храніть моє тіло і душу. Однині і довіку і страшного суда. Як на Сіямській горі, на Британській землі Ісус Христос ножки спустив, гроб устранив”, як ото його казнили. “Підходить до його Бог Отєц, питає ⎯ за що страдаєш? вічну муку приймаєш? Хто цю молитву буде знати, той не буде в пеклі погибати і на морі потопати. На морі пісок потопає, на дереві листя опадає. Так падуть гріхи мої. Боже! Матір Божа прийшла! Спаси мене й моє чадо од злої напасті. Молю для дітей моїх”.
⎯ І це була Пріська Олексіївна Довга. І рік народження в вас?
П.О.: 21-го. Оце молитва.