— Можна починати, будь ласка прізвище ваше?
— Шульга Тетяна Іванівна
— Скільки років працюєте директором?
— Три роки.
— Які гуртки діють при вашому БК?
— Духовий, хоровий, вокальний, драматичний.
— Які форми роботи БК крім художньої самодіяльності?
— Концерти на кожне свято — На Новий рік, на 23 лютого, на 8 Березня, на 1 і 9 травня, влітку — обжинки, жовтневі свята. Іще виїжджаємо в Чорнобай на звітні концерти, на концерти з колгоспом, з яким змагаємося.
— Коли ви даєте концерти, наскільки заповнений зал?
— Під час концертів повністю заповнений, а так в неділю чи суботу, то приходять переважно чоловіки, грають в доміно в холі.
— Чи бувають у вас кінофільми?
— Так, вдень дитячі сеанси, ввечері — для дорослих. Коли гарні фільми ввечері, то приходить не лише молодь, а й старші люди. Але гарних фільмів привозять дуже мало.
— Хто ще працює в БК, крім вас?
— Художній керівник, бібліотекар, кіномеханік, кочегари.
— У тій кімнаті багато інструментів. Чи це означає, що ви маєте духовий оркестр?
— Так, маємо.
— І коли вони грають?
— На урочистій частині кожного свята, на похоронах грають.
— Чи грають народні пісні на кожний концерт?
— Так, грають.
— А хто грає?
— Баяніст.
— Чи є крім того ансамбль, який грає на концертах?
— Троїсті музики грають. Цей ансамбль завжди грає.
— Хто дав гроші, хто фінансує БК?
— Колгосп. Сільрада також дає, але в них дуже мало грошей.
— А управління культури?
— Управління культури дають гроші на зарплату — директорові і худ. керівникові.
— Чи треба вам час від часу їхати до колгоспу і просити гроші в них?
— Треба йти до голови колгоспу і просить: захотять дадуть, не захотять — не дадуть.
— А хто це робить?
— Я.
— Чи можна це зробити з приємністю, без проблем?
— Не завжди з приємністю.
— На що в основному ви просите гроші?
— Інструменти…
— Скільки на рік ви просите?
— На цей рік нічого не купили, минулого року дали десять тисяч на костюми, позаминулого року — півтори тисячі на електробаян і чотири тисячі на голосову апаратуру.
— Ви директор БК вже три роки. Чи були ви на курсах де-небудь?
— Ні, я ще не була. І не маю спеціальної освіти. За освітою я бухгалтер.
— Чому ви вирішили, що хочете бути директором?
— Коли ми переїхали в село, чоловік мій почав працювати художнім керівником, а мене поставили директором. Той директор як раз пішов на пенсію.
— Чи змінили ви що-небудь, коли почали працювати?
— Та, нічого не змінилося. Як працювали гуртки, так і працюють, але тепер менше йдуть у художню самодіяльність. На ентузіазмі далеко не заїдеш.
— Що це значить на ентузіазмі?
— Люди не хочуть іти, хоча в селі дуже багато талантів. Отпадає воно,
— Чи ви маєте диско в суботу?
— Так, молодь приходить.
— Чи вони мають живу музику?
— Так, інколи мають вокально-інструментальний ансамбль, але найчастіше танцюють під записи магнітофонні.
— Іще раз про справи фінансові. Ви маєте трошки від держави?
— Так, трохи державних — на зарплату, а більшість з колгоспу.
— Але хто рішає, скільки треба грошей БК?
— Це моя справа. Я бачу, що нам треба купить і я йду прошу, щоб купили.
— А коли бувають щедрівки?
— На Новий рік ми їздимо по сім’ях передовиків, кращих людей колгоспу і вітаємо щедрівками зі святом.
— І колядки співаєте?
— Так, і колядки співаємо.
— А гаївки?
— Гаївки? Ні, не маємо. Тільки на Івана Купала збираємося біля моря. З бубном і гармошкою, без оркестру.
