Литвин Василь

Бандурист, заслужений артист України, засновник Спілки кобзарів України, співзасновник Стрітівської школи кобзарського мистецтва.

Народився Василь Степанович Литвин 4 червня 1941 року на Кіровоградщині.
Разом із братом Миколою вчилися в Кролевецькому профтехучилищі, де захопилися грою на бандурі. Їхнім вчителем став Михайло Білошапко, керівник художньої самодіяльності ткацької фабрики у Кролевці.
Завдяки грі на бандурі вступили до Київського музичного училища імені Глієра, у якому провчилися три роки. Співали у студентському хорі “Жайворонок”. Разом із капелою подорожували Шевченківськими місцями, виступали у гуртожитках, активно спілкувалися із творчою інтелігенцією.
Микола Литвин перевівся до Тернопільського музучилища, Василь лишився сам у Києві. Але через безгрошів’я залишив навчання, переїхав до Чернігова на роботу в філармонії, через рік до Тернополя.
Через “націоналістичні” погляди та репертуар обох братів Литвинів звільнили з роботи й довгі роки їх переслідували каґебісти. Були й арешти, армія як покарання, заборона на професію. Тільки після втручання Алли Горської й Василя Стуса, Литвин отримав роботу в сільському будинку культури на Київщині.
1969 року після концерту кобзарів в Оперному театрі, в якому грав і Василь Литвин і який мав неабиякий успіх, розпочалася його активна концертна діяльність разом з Миколою Литвином. Їхній дует гастролював не тільки на просторах України, а й за кордоном. Репертуар братів мав великий успіх у слухачів, але не влаштовував КДБ. За національний характер композицій їх обох звільнили.
Знову переїзд до села й праця в будинку культури села Гребені на Київщині.
Все змінилося із розпадом Радянського Союзу. Литвин багато виступав, писав і співав свої пісні. 1989 року Антоніна й Василь Литвини заснували Стрітівську школу кобзарського мистецтва.