Литвин Василь Степанович (1941-2017)
— Українська народна пісня, одна з улюблених пісень Тараса Григоровича Шевченка “Ой, у полі могила”.
ГРАЄ, СПІВАЄ.
[00:00:35.00]
Ой у полі могила
З вітром говорила:
“Повій, вітре буйнесенький,
Щоб я не чорніла!
Щоб я не чорніла,
Щоб я не марніла,
Щоб по мені трава росла,
Та ще й зеленіла!
…
“У Каневі”, слова Антоніни Литвин, музика Василя Литвина.
ГРАЄ, СПІВАЄ.
[00:03:55.00]
Вставало сонце з-за Дніпра,
Теплом ласкавим огортало,
Стояв задуманий Тарас,
А серце плакало, співало.
Стояв задуманий Тарас,
А серце плакало, співало.
Прадавні гори, як діди,
Про вічну істину леліють,
Гнучких тополь стрункі ряди
Несуть до хмар огненну мрію.
Гнучких тополь стрункі ряди
Несуть до хмар огненну мрію.
Ой, Україно, зелен сад,
Колиско дум, пісень крилатих,
Твоя любов, добро, краса
Пітьму віків змогли здолати.
Твоя любов, добро, краса
Пітьму віків змогли здолати.
Вставало сонце з-за Дніпра,
Теплом ласкавим огортало,
Стояв задуманий Тарас,
А серце плакало, співало.
Стояв задуманий Тарас,
А серце плакало, співало!”
— Уривок із “Слова о полку Ігоревім” — “Стогін Русі”. Музика Василя Литвина.
ГРАЄ, СПІВАЄ.
[00:06:56.00]
Та вже ж то, браття, невесела година постала,
І свободи силу прикрила.
Встала незгода в сили даш Божа внука,
Вступила темною на землю Троянів,
Заплескала лебединими крилами,
На синім морі у Дону плещучи.
Пробудила жадібні часи.
ГРАЄ, СПІВАЄ.
[00:08:11.00]
Та вже ж то, браття, невесела година постала,
І свободи силу прикрила.
Встала незгода в сили даш Божа внука,
Вступила темною на землю Троянів,
Заплескала лебединими крилами,
На синім морі у Дону плещучи.
Минули щедрії літа
…
— Українська народна пісня “Ой, умер, умер, та й козаченько!”
ГРАЄ, СПІВАЄ.
[00:14:01.00]
Ой, умер, умер та й козаченько!
Вмерла ж його тиха мова,
Вмерла ж його тиха мова.
Зостається кінь вороненький
І вся зброя козацькая,
І вся зброя козацькая!
Та ще скрипочка із барвіночка,
Струни з зеленої рути,
Струни з зеленої рути
…
— На слова Тараса Шевченка, музика власна “Ой, чого ж ти почорніло, зеленеє поле!”
ГРАЄ, СПІВАЄ.
[00:16:46.00]
Ой чого ти почорніло,
Зеленеє поле?
“Почорніло я од крові
За вольную волю.
Круг містечка Берестечка
На чотири милі
Мене славні запорожці
Своїм трупом вкрили
…
— Іван Франко, вступ до поеми “Мойсей”, музика власна.
ГРАЄ, СПІВАЄ.
[00:20:01.00]
Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралітик той на роздоріжжі,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу
…
— “Забудь ту мить”. Слова Антоніни Литвин, музика Василя Литвина.
ГРАЄ, СПІВАЄ.
[00:24:20.00]
Забудь ту мить, що ми брати
Могли навік спалить мости,
І розійтись на рубежі,
В думках і помислах чужі.
І розійтись на рубежі,
В думках і помислах чужі.
Забудь наші тумани всі,
Що дух людський здрібнів, змарнів,
Що суєта обплута світ,
Згасила полум’я чуттів.
Що суєта оплута світ,
Згасили полум’я чуттів.
Забудь умовних вчинків гру,
Поринь в діянь буденних круг,
Бо світ пала, земля в вогні,
Пітьма скувала люд ві сні.
Бо світ пала, земля в вогні,
Пітьма готує шлях війні.
Та з наших з’єднаних долонь
Піде в пробудження вогонь,
Освітиться до сонця путь,
Про це ніколи не забудь!
Освітиться до сонця путь,
Про це ніколи не забудь!
— Слова Олеся Бердника, музика власна – “Закувала опівночі зозуленька”
ГРАЄ, СПІВАЄ.
[00:26:27.00]
Закувала опівночі зозулина,
Та й у лісі віковому на долині.
Закувала сива, закувала
На чарівне диво свято, на Купала.
Закувала сива, закувала
На чарівне диво свято, на Купала.
Ой, у нічку народиву таємничу,
Яку доленьку зозуленька нам зиче,
Які стежки небувалі намузиче,
Які біди чи радощі накличе.
Три дороги, три тривоги, три стежини
Накувала опівночі зозулина,
Накувала сива, накувала
На чарівне диво свято, на Купала.
Накувала сива, накувала
На чарівне диво свято, на Купала.
Одна стежка пролягає по пустелі
Там самі ті білі килими простеле.
Друга стежка через грози громовиці.
Стежка третя до заснулої дівиці.
А дівиця жде справіку, не діждеться,
Хто до неї доторкнеться, обізветься.
Хто уста її незнані поцілує,
Хто їй казку голубину наворкує.
Три дороги, три тривоги, три стежини
Накувала опівночі зозулина.
Накувала сива, накувала
На чарівне диво свято, на Купала!
Накувала сива, накувала
На чарівне диво свято, на Купала!
— “Крапелька води”. Слова Антоніни Литвин, музика Василя Литвина.
ГРАЄ, СПІВАЄ.
[00:31:16.00]
Крапелька води, дивовижний скарб,
Крапелька води таїна,
Теплий лепіт хвиль душу заторка,
Манить в невідомість глибина! гибина, глибина.
Де з численних рік струмінкий потік
І малих джерел спів дзвінких
По життю несуть життєдайний світ,
І пісень парад гомінкий! гомінкий, гомінкий.
Лагідність води, ласка матерів,
Сили у води океан.
Пісня у води колисковий спів,
Загадка води — туман! туман, туман.
Хто несе в собі клич ясний добра,
Станьте для землі як вода.
Бо любов як сонце, не згора,
А вінком веселковим розцвіта! розцвіта, розцвіта”.
— Танець вітру”. Слова Олеся Бердника, музика власна.
ГРАЄ, СПІВАЄ.
[00:33:16.00]
Ой, вій — перевій зерна від полови,
Закрути верховій та й затихни знову.
Відпочить лише мить дай собі ізранку,
Та й лети у світи для пісень і танку.
Відпочить лише мить дай собі ізранку,
Та й лети у світи для пісень і танку!
Ой, удар поміж пар танок із гармати,
Онови рідний край ніжними дощами.
Лий-лий, поливай поле і землицю,
Покропи зелен гай і дитячі лиця!
Лий-лий, поливай поле і землицю,
Покропи зелен гай і дитячі лиця!
Хай іде у танок вся земля з тобою,
Будь веселим у біді іі посеред бою!
І тоді ні печаль, ні пекучі болі
Не полонять тебе і твоєї волі!
І тоді ні печаль, ні пекучі болі
Не полонять тебе і твоєї волі!
Ой, вій — перевій зерна від полови,
Закрути верховій та й затихни знову.
Відпочить лише мить дай собі ізранку,
Та й лети у світи для пісень і танку!
Відпочить лише мить дай собі ізранку,
Та й лети у світи для пісень і танку!